АССУ продовжила аналіз новел Проекту ЦПК України

Вчора, 20 квітня 2017 року, ГО «Асоціація слідчих суддів України» продовжила роботу з аналізу та обговорення новел, передбачених проектом Закону «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (№ 6232)».

На минулих засіданнях було розглянуто 250 статей, до сьогоднішнього розгляду підготовлено ще 200.

        В обговоренні взяли участь не тільки судді, а й науковці та адвокати, які підготували свій варіант порівняльної таблиці до проекту Цивільного процесуального кодексу України.

 Розпочав засідання голова АССУ Сергій Чванкін, подякувавши усім присутнім за їх небайдужість та ґрунтовний підхід до вдосконалення цивільного законодавства. Адже важлива думка і науковців, які вказують на теоретичні аспекти, і адвокатів, які дивляться на процес очима сторони по справі.

Доповідач Володимир Петренко продовжив розгляд Проекту зі статті 258 Залишення позову без розгляду, в якій з’являється нова обставина, закріплена у п. 11 «після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього ж суду інший позов (позови) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду». Дане нововведення всі присутні визнали досить ефективним.

Наступним позитивним моментом Проекту ГПК є збільшення строку написання рішення від 5 до 10 днів.

        Далі присутні розглянули статтю 266 – зміст рішення суду. Проект передбачає, що в описовій частині рішення зазначається:

        1) стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача;

        2) заяви, клопотання;

        3) інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).

Обговоривши вищезазначені положення, юристи дійшли висновку, що дана норма не потрібна, бо обтяжить рішення та збільшить об’єм роботи.

Крім цього, виникли питання щодо п.13 цієї ж статті «у разі визнання судом недійсним кредитного договору, в якому виконання зобов'язання позичальника забезпечено заставою майна, а також у разі визнання недійсним договору застави, яким забезпечується виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, суд накладає на таке майно арешт. Такий арешт може бути скасовано з підстав, передбачених законом».Правники одноголосно вирішили, що у ЦПК така норма недопустима. Саме тому вонизапропонували виключити її з ЦПК, та включити у Цивільний кодекс України або ЗУ «Про банки та банківську діяльність».

Положення ст. 275 щодо розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження (перше засідання не пізніше 30 днів) та ст.281 щодо умов проведення заочного розгляду справи (з’явились нові підстави) – є прогресивними, їх підтримали усі члени засідання.

Що стосується ст. 291 «Пред'явлення позову про визнання необґрунтованими активів та їх витребування», то зазначені в ній матеріали – не є процесуальними нормами

Відповідно до нових положень ст. 301 «Рішення суду» суд може визнати особу недієздатною лише на 2 роки. Для продовження строку дії цього рішення опікун повинен не пізніше ніж за 15 днів до закінчення строку знову доводити дієздатність. Присутні запропонували виключити цю статтю, аргументувавши своє рішення тим, що така система буде незручною для громадян.

Розглядаючи ст. 354 «Ухвали, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду», експерти дійшли висновку, що доцільним було б виключити п.2 та п.12.

Параграф 3 Проекту ЦПК присвячений апеляційному розгляду. Більшість статей є прогресивними, до їх числа відноситься і ст.374. Згідно з нею при відмові позивача від позову або укладанні мирової угоди судове рішення першої інстанції визнається нечинним, а не скасовується.

Обговорюючи статтю 377 «Підстави для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення» експерти не погодились з авторами законопроекту щодо доцільності п.2 частини 3 в якому зазначається, що якщо в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими – обов'язкова підстава для скасування судового рішення. Так, було запропоновано виключити вищезазначений пункт.

Дискусію викликала і ст. 388 «Повернення справи», в якій зазначається, що після закінчення апеляційного провадження справа у семиденний строк направляється до суду першої інстанції, який її розглянув. Проте це положення є некоректним. Адже даний законопроект не передбачає формування паперової справи. Саме тому, необхідно роз’яснити яку «справу» мають на увазі автори документу.

Крім цього, присутні не погодились з п.2 ч.1 ст.412 , в якому зазначено, що підставою обов'язкового скасування рішення з направленням справи на новий розгляд є участь судді, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відводу обґрунтованими в ухваленні судового рішення. Так, правники дійшли висновку, що дане положення необхідно виключити.

Під час обговорення стадії касаційного розгляду, експерти звернули увагу на суперечності між ч.3 ст. 412 та ч.2 ст. 418, які полягали в дослідженні доказів.

На сьогоднішній день обговорено 450 статей Проекту ЦПК. На наступному засіданні, яке відбудеться 27 квітня 2017 року, ГО «Асоціація слідчих суддів України» сформує остаточний варіант змін до проекту Цивільного процесуального кодексу України та направить їх в Комітет ВРУ з питань правової політики та правосуддя.