В Одесі відбулася науково-практична конференція «Інформаційні технології у судочинстві»

18 квітня, в рамках Тижня цивільного процесу в Національному університеті «Одеська юридична академія», відбулась Всеукраїнська науково-практична конференція «Інформаційні технології у судочинстві». Захід організовано кафедрою цивільного процесу НУ «ОЮА» під головуванням професора, д.ю.н. Голубєвої Неллі Юріївни.

До обговорення долучилися і голова Київського районного суду м. ОдесиСергій Чванкін та судді Володимир Петренко, Валеріан Луняченко,Оксана Куриленко, Любов Калініченко.

Основними тематичними напрямками стали:

1. Судова реформа в Україні.

2. Інформаційні технології в цивільному процесі: «електронний суд», електронні докази, аудіо-, відеозаписи як засіб доказування, система відеоконференц-зв’язку для дистанційної участі у процесі, електронний документообіг, тощо.

3. Інформаційні технології в адміністративному, господарському та кримінальному судочинства.

4. Цивільно-правові проблеми сфери ІТ.

З привітальним словом виступили зав. кафедрою цивільного процесу НУ «ОЮА» Неллі Голубєва, в.о.проректора з наукової роботи Галина Ульянова, зав. кафедрою господарського права та процесу Олег Подцерковний та в.о.декана факультету цивільної та господарської юстиції Денис Колодін.

Голова Київського районного суду м. Одеси Сергій Чванкін презентував учасникам заходу результати впровадження проекту «Електронний суд» в Київському районному суді м.Одеси.

 «За підтримки науковців кафедри цивільного процесу НУ «ОЮА» в нашому суді вже двічі проходили обговорення нового Проекту ЦПК України. В четвер робочою групою АССУ, спільно з науковцями та адвокатами, до Комітету ВРУ будуть направлені наші зауваження та пропозиції. Я розділяю ваші побоювання і вважаю, що нам потрібно ще мінімум років 5, щоб перейти з паперового формату судових справ у електронний», - розпочав свою доповідь Сергій Чванкін.

 Голова суду зазначив, що Київський районний суд м.Одеси є пілотним з 2015 року, а з 1 квітня 2017 року таких пілотних судів стало 7.

За півтора роки роботи проекту до Київського районного суду м.Одеси в електронному форматі надійшло: 126 обвинувальних актів; 570 клопотань в рамках досудового розслідування; 3257 цивільних справи, з яких: позовних заяв – 2453, 701 заява у порядку наказного провадження та 103 заяви у порядку окремого провадження.

Під час презентації Сергій Чванкін звернув увагу на мету проекту – переведення документообігу між учасниками процесу в електронний формат, що сприятиме економії часу та коштів.

Ще одним позитивним нововведенням для громадян є запровадження інформаційно-платіжного терміналу для сплати судового збору онлайн.

Суддя Володимир Петренко під час своєї доповіді наголосив на тому, що всі напрацювання та пропозиції, які надали судді Київського районного суду м.Одеси, законодавцями враховані не були. Відмовитися від паперового формату судових справ – це дуже небезпечний експеримент. В усьому світі тільки в двох країнах судові справі не формуються в паперовому вигляді – це Арабські Емірати та Сінгапур. В цих країнах діє абсолютна монополія адвокатури, тому лише адвокати здійснюють представництво громадян в судах.

Суддя Оксана Куриленко зазначила, що новий проект ЦПК не повинен відходити від головної мети електронного судочинства – це економія часу та коштів. Адже основною ідеєю «Електронного суду» був рух судової справи по судовим інстанціям, яка в новому ЦПК не знайшла закріплення. Також доповідач розповіла про введення в судах програми «Акорд», яка замінила «Камертон». За її допомогою секретар судового засідання має змогу здійснювати не тільки аудіо, а і відеозапис судового засідання.

 Професор Неллі Голубєва під час своєї презентації зосередила увагу на основних новелах Проекту ЦПК щодо «електронного суду».

Доповідач зазначила, що широко розрекламований «електронний суд» досить дорогий для держави проект. Але вигоди від його впровадження абсолютно очевидні. Потенційна можливість працювати віддалено дуже економить час для юристів, підприємців та інших.

Неллі Голубєва зазначила, що новим проектом ЦПК передбачено розгляд справи та обмін документами в електронній формі.

 На відміну від попередньої редакції Проекту ЦПК (станом на березень 2016 року), коментований Проект передбачає, що процесуальні документи в електронній формі мають подаватись учасниками справи до суду шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, затверджених Вищою радою правосуддя.

Також у ЦПК вводиться поняття «офіційна електронна адреса». Обмін документами в електронній формі в основному проходить за допомогою «офіційної електронної пошти».

Ще однією новелою є введення поняття «електронні докази» та зміна правил щодо позовної заяви та відзиву на позов.

Також доповідач зазначила, що новим ЦПК передбачена система автоматизованого арешту коштів (ст. 15 Проекту ЦПК), яка забезпечує оперативне накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках.

Не менш прогресивною є і новела, яка передбачає формування виконавчих листів виключно в електронній формі. Протягом п'яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або, у разі її відсутності, рекомендованим чи цінним листом.

Д.ю.н, в. о. завідувача кафедри кримінального процесу НУ «ОЮА» Ірина Гловюк звернула увагу учасників конференції на проблемні питання стосовно відсутності технічного носія інформації та скасування вироку, ухвали у кримінальному провадженні. Доповідач зазначила, що одним з істотних порушень вимог кримінального процесуального законодавства як безумовної підстави скасування вироку, ухвали суду у кримінальному провадженні судом апеляційної та касаційної інстанцій є відсутність у матеріалах провадження журналу судового засідання або технічного носія інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції. Основною проблемою, на думку доповідача, є недоліки юридичної техніки ст.107 КПК.

К.ю.н.,доцент кафедри цивільного процесу НУ «ОЮА» Ігор Андронов детально зупинився на забезпеченні доказів у цивільній справі шляхом огляду веб-сторінки в мережі Інтернет. Доповідач зазначив, що в судовій практиці нерідко виникає необхідність використання в процесі доказування інформації, що знаходиться на веб–сторінці в мережі Інтернет та належного її процесуального закріплення.

Тетяна Мельник, юрист Brand and IPR protection department chief Group-FS, присвятила свою доповідь електронним доказам та проблемі доказування порушень в мережі Інтернет.

 Доповідач зазначила, що на сьогоднішній день існують наступні способи надання суду доказів порушень: проста роздруківка сторінки веб-сайту або його скріншотів; проведення огляду доказів судом - як процесуальна дія; надання суду висновку експерта.

  Андрій Костін, заступник голови Ради адвокатів Одеської області, розповів про інформаційні технології в діяльності адвоката. Адвокат наголосив на тому, що впроваджуючи ті чи інші зміни, перш за все треба задатися питанням, чи потрібні вони суспільству та що отримають громадяни від цих новел? «Насамперед, громадянам потрібен судовий процес, який буде простим, зрозумілим та недвозначним. Процесуальні строки – це не найбільша проблема судової системи. Від скорочення строків може постраждати якість здійснення судочинства. Дуже важливо, щоб держава розробила стратегію переводу на електронний документообіг, а не намагалася все запровадити в межах тільки судової системи», - підсумував адвокат.

  На завершення заходу зав. кафедрою НУ «ОЮА» Неллі Голубєва подякувала всім за плідну працю в рамках конференції та анонсувала заходи, які відбудуться в рамках «Тижня цивільного процесу».