03. 04. 2015 Одеса
Важливою функцією слідчого судді є розгляд скарг на рішення дії чи бездіяльність слідчого або прокурора в ході досудового розслідування (глава 26 КПК). Одразу варто вказати, що закон встановлює чіткий і вичерпний перелік указаних дій чи рішень. Зокрема, у ст. 303 КПК України зазначено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:
- бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення;
- рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування;
- рішення слідчого чи прокурора про закриття кримінального провадження;
- рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні особи потерпілим;
- рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки щодо особи;
- рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій;
- рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього кодексу щодо застосування примусових заходів медичного характеру.
При цьому, відповідна скарга може бути подана уповноваженими особами безпосередньо до суду протягом 10 днів з моменту прийняття оскаржуваного рішення, вчинення дії або бездіяльності (ч. 1 ст. 304 КПК). Скарга має бути розглянута слідчим суддею протягом 72 годин з моменту її надходження, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п’яти днів з моменту надходження скарги (ч. 2 ст. 306 КПК). При цьому подання скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування не зупиняє виконання цього рішення чи саму дію (ч. 1 ст. 305 КПК).
За час дії КПК, 2012р. слідчими суддями Київського районного суду м. Одеси прийнято до свого провадження і, належним чином розглянуто близько 700 скарг, з них: протягом 2013 року - 281 кримінальне провадження за скаргами заявників, потерпілих, підозрюваних та їх представників на рішення, дії чи бездіяльності органів досудового розслідування або прокурора під час досудового розслідування; у 2014 році всього 313 скарг таких учасників процесу; за 3 місяця 2015р. 100 скарг.
Так, з числа розглянутих за 2014р. скарг (313) вони були звернути на дії (бездіяльність): слідчих у 276 випадках (88,2 % від розглянутих); прокурорів у 37 випадках (11,8 % від розглянутих). Такі скарги на дії (бездіяльність) слідчих та прокурорів розглянути з їх: задоволенням у 203 випадках (64,4 %); відмовою у відкритті провадження у 16 випадках (5,4 %); з відмовою у задоволенні скарг у 52 випадках (17,1 %); поверненням у 42 випадках (13,3 %). Абсолютна більшість всіх ухвал слідчого судді за наслідками розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора в ході досудового розслідування є остаточними й не підлягають подальшому оскарженню, крім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження (ч. 3 ст. 307 КПК).
Особливо позитивним для громадян є положення п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, яке визначає право заявника, потерпілого (його представника чи законного представника), підозрюваного (його захисника чи законного представника) подавати скаргу на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає в невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання відповідної заяви чи повідомлення. Обов’язковою умовою подання скарги згаданими особами є набуття ними відповідного процесуального статусу.
Узагальнені відомості щодо розгляду слідчими суддями скарг на дії (бездіяльність) слідчих та прокурорів за період часу з 01.01.2015р. по 01.04.2015р. показують, що у цілому до райсуду надійшло 108 та розглянуто 100 скарг, в тому числі на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає в невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР надійшло 40 скарг, з яких розглянуто 38 та залишалося нерозглянутими 2 такі скарги, тобто станом на 01.04.2015 було розглянуто 95,0 % від зареєстрованих (40) скарг, з них: на дії (бездіяльність) слідчих 33 скарг або 86,8 % від розглянутих (38); на дії (бездіяльність) прокурорів 5 скарг або 3,2 %. За результатами їх розгляду ухвалами слідчих суддів: задоволено 30 скарг вказаної категорії або 78,9 % від розглянутих (38); відмовлено у задоволенні скарг у 3 випадках (7,9 %); повернуто 5 скарг чи 13,2 % від розглянутих (38).
Порівняльні дані про отримання, реєстрацію та судовий розгляд скарг цієї категорії за аналогічний період часу у 2014 та 2013 роках характеризують динаміку їх зростання чи руху наступним чином.
Внаслідок розгляду слідчими суддями скарг на дії (бездіяльність) слідчих з 01.01.2014р. по 01.04.2014р. показують, що до районного суду надійшло 70 та розглянуто 68 скарг, в тому числі на бездіяльність слідчого, яка полягає в невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР надійшло 7 скарг, з яких розглянуто всі 7 скарг, з них ухвалами слідчих суддів: задоволено 5 скарг вказаної категорії та повернуто 2 скарги.
За період з 01.01.2013р. по 01.04.2013р. до районного суду надійшло 44 та розглянуто 40 скарг, в тому числі на бездіяльність слідчого, яка полягає в невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР надійшло 12 скарг, з яких розглянуто 11 скарг та 1 скарга залишалася нерозглянутою. Внаслідок розгляду 11 таких скарг ухвалами слідчих суддів: задоволено 9 скарг або 81, %; повернуто 2 скарги чи 18,2 % та знаходилося у залишку 1 (8,3 % від зареєстрованих).
Як показує практика відомості, зазначені у заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення, переважно не заносяться до ЄРДР і це підтверджується даними статистики, в тому числі судової.
Так, протягом тільки І-го кварталу поточного року внаслідок судового розгляду 38 скарг на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає в невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у 12 випадках їх задоволення ухвалами слідчих суддів оскаржувана бездіяльність посадових осіб СВ Київського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області визнана незаконною з одночасним зобов’язанням останніх внести за заявами заявників відповідні відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР і розпочати досудове розслідування.
Під час розгляду вказаних скарг разом з їх авторами приймали участь в судових засіданнях слідчі або прокурори, які фактично були неспроможні спростувати доводи заявників за їх скаргами і, як правило погодилися з необхідністю своєчасного внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за заявами скаржників та досудового розслідування.
Відомості щодо узагальнених даних про розгляд вищевказаних скарг більш докладне викладені у наступної таблиці – інформації:
|
ПІБ учасника К/П,
№ справи
|
Київський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області
|
Дата отримання
|
П.І.Б. слідчого судді, судді
|
Дата рішення
|
|
Мічоогулларі Ф.Б.
520/172/15-к
|
Оскарження бездіяльності СВ щодо невнесення відомостей про к/п за ст.296 ч.1 КК у відношенні Кравченко В.В.
|
12.01.15
|
Тонконоженко М.М.
|
15.01.15
|
|
Стрельцов В.В.
520/571/15-к
|
Оскарження бездіяльності СВ щодо невнесення відомостей про к/п за ст.358 ч.4 КК у відношенні представника Ледовської С.М. та Чеканова К.В.
|
19.01.15
|
Тонконоженко М.М.
|
21.01.15
|
|
Бекурідзе Н.Г.
520/664/15-к
|
Оскарження бездіяльності СВ щодо невнесення відомостей про к/п за ст.356 КК у відношенні Любченко А.В. та співпрацівників ОА «Олимп-Юг» по його заяві від 15.01.15
|
21.01.15
|
Тонконоженко М.М.
|
26.01.15
|
|
Бекурідзе Н.Г.
520/755/15-к
|
Оскарження бездіяльності СВ щодо невнесення відомостей про к/п за ст.ст.356 і 162 ч.2 КК у відношенні Любченко А.В. та співпрацівників ОА «Олимп-Юг» по його заяві від 22.12.14
|
23.01.15
|
Тонконоженко М.М.
|
26.01.15
|
|
Белоус М.Ф.
520/850/15-к
|
Оскарження бездіяльності СВ щодо невнесення відомостей про к/п за ст.367 ч.2 КК у відношенні п/о санаторія ім. Пирогова
|
26.01.15
|
Тонконоженко М.М.
|
29.01.15
|
|
Харченко Є.С. 520/1168/15-к
|
Оскарження бездіяльності СВ щодо невнесення відомостей про к/п за ст.382 ч.1 КК у відношенні боржників Фролової А.С. та Фролової Л.І
|
02.02.15
|
Чванкін С.А.
|
02.02.15
|
|
Харченко Є.С. 520/1169/15-к
|
Оскарження бездіяльності СВ щодо невнесення відомостей про к/п за ст.382 ч.1 КК у відношенні боржника Остапенко М.В.
|
02.02.15
|
Чванкін С.А.
|
02.02.15
|
|
Жевердан В.
520/1671/15-к
|
Оскарження бездіяльності СВ щодо невнесення відомостей про к/п за ст. ст.289, 190 КК, у відношенні Баліка Г.І.
|
10.02.15
|
Федулеєва Ю.О.
|
12.02.15
|
|
Черепов Д.В.
520/2440/15-к
|
Оскарження бездіяльності СВ щодо невнесення відомостей про к/п за ст.ст.15 ч.1, 190 ч.1 КК у відношенні Грекової О.К.
|
23.02.15
|
Тонконоженко М.М.
|
05.03.15
|
|
Адамова К.С.
520/3586/15-к
|
Оскарження бездіяльності СВ щодо невнесення відомостей про к/п за ст.146 ч.2 КК у відношенні Кулішенко М.Ю. та Єнсена Карстена
|
17.03.15
|
Тонконоженко М.М.
|
19.03.15
|
|
Попченко С.О.
520/3666/15-к
|
Оскарження бездіяльності СВ щодо невнесення відомостей про к/п за ст.146 ч.2 КК у відношенні Попченко В.В.
|
18.03.15
|
Тонконоженко М.М.
|
23.03.15
|
|
Данільченко В.В.
520/2730/15-к
|
Оскарження бездіяльності СВ щодо невнесення відомостей про к/п у відношенні Гінкула В.А. за ст.192 ч.2 КК
|
24.03.15
|
Тонконоженко М.М.
|
26.03.15
|
Як про це свідчать матеріали кримінальних проваджень однієї з головних причин такої негативної слідчої практики, фактично слід визнати насамперед наявність пункту 7.2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно з яким, нерозкритими визнаються кримінальні правопорушення, з моменту реєстрації яких минуло більше 2-ох місяців, але до Реєстру не внесені дані про оголошення підозри певній особі. Тому слідчі та прокурори неохоче вносять до Реєстру відомості про неочевидні кримінальні правопорушення, які можуть «зіпсувати» статистику розкриття злочинів. З урахуванням розглянутих скарг і матеріалів проваджень, їх обговорення на теперішній час, позиція більшості судів така, що слідчі судді визнають реальну можливість слідчих і прокурорів нажаль навіть без постановлення процесуальних рішень, на власний розсуд визначати, чи підлягає та чи інша заява занесенню до Реєстру. Подібна практика створює штучні бар’єри для реєстрації заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, адже заснована на суб’єктивній оцінці слідчим, прокурором «правильності» викладу інформації в заяві чи повідомленні, хоча закон жодних вимог щодо цього не висуває. Також узагальнена з цього приводу практика має багато випадків, коли протягом 24 годин здійснюється перевірка заяв, повідомлень та інших відомостей про кримінальні правопорушення, без формальної реєстрації цієї інформації в ЄРДР, тому як на підставі Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події та положень про комісії, затвердженої наказом МВС України від 19 листопада 2010 року № 1050, первинну інформацію спочатку реєструють у журналі Єдиного обліку (далі — ЄО) і лише пізніше, після перевірки вона вноситься або не вноситься до ЄРДР. Характерно, що таку перевірку здійснюють переважно співробітники оперативних підрозділів, як правило, шляхом відібрання пояснень і, у разі відсутності підстав для внесення до ЄРДР вони «списують» заяву, не посилаючись на жодне положення КПК чи іншого закону.
Разом з тім, подібне «списування» у такий спосіб заяв не передбачене законами і навіть відомчими нормативними актами, а пояснюється це на практиці небі то потребою встановити, чи є у заяві обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Однак сам факт перевірки уже свідчить про те, що у службової особи, яка її розпочинає, існують обґрунтовані сумніви у тому, що заява містить відомості про кримінальне правопорушення, а в разі існування таких сумнівів вже потрібно розпочинати кримінальне провадження. Розгляд таких заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення чомусь здійснюється за правилами Закону України «Про звернення громадян» незважаючи на те, що такій закон (стаття 12 цього Закону) не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним законодавством, але заяви (повідомлення) про кримінальні правопорушення ідентифікуються правоохоронними органами, як звернення і розглядаються за правилами зазначеного Закону, а не Кримінального процесуального кодексу.
Однак очевидно, що особа, яка заявляє (повідомляє) про вчинення злочину і та особа, яка звертається відповідно до Закону «Про звернення громадян» з клопотанням, скаргою або пропозицією, переслідують різні цілі, а тому правове реагування на ці заяви має бути відповідним. Трапляються також випадки, коли заяви про кримінальні правопорушення взагалі не реєструються без пояснення причин або направляються «за належністю» до інших органів, не уповноважених здійснювати досудове розслідування. Проте позитивна суддівська практика з цього питання в районному суді також існує та розповсюджується. Так, з вищезазначених прикладів вбачається, що слідчі судді Київського райсуду м. Одеси задовольнив скарги на бездіяльність посадових осіб Київського РВВС зовсім з неформальних причин визнають таку бездіяльність явно незаконною та формують таким чином позитивну судову практику у кримінальному судочинстві України. Також трапляються випадки коли на практиці слідчі, прокурори не реєструють заяву (повідомлення) про кримінальне правопорушення з надуманих підстав, але з наступним повідомленням заявників про відсутність підстав для початку провадження після спливу 10-денного строку, встановленого КПК для оскарження бездіяльності і, так звані маніпуляції з невчасним повідомленням здійснюються виключно з метою позбавлення заінтересованих осіб можливості оскарження таких фактів. Саме, з таких причин в деяких з вищевказаних ухвал слідчі судді обґрунтовано поновив строк звернення зі скаргою на бездіяльність органу досудового розслідування звертали на це увагу керівників, як Київського РВВС, так само і прокуратури району чи області, в тому числі окремо направленими на їх адресу листами.
Однак, в окремих випадках при розгляді кримінальних проваджень зазначених категорії, слідчі судді не завжди в повній мірі дотримуються цих положень, що обумовлено, як правило, певними об'єктивними, а інколи і суб'єктивними причинами, так як вивчення окремих кримінальних проваджень свідчить, що оперативність їх розгляду не завжди відповідає всім вимогам закону, що викликає необхідність оголошення перерви у судовому засіданні і, нерідко внаслідок неявки в судове засідання авторів скарг чи інших учасників, в тому числі прокурорів (слідчих), ненаданням з боку органів досудового розслідування матеріалів запитуваних судом проваджень.
У зв’язку з такими обставинами районним судом приділяється постійна увага питанням оперативного здійснення правосуддя з вищезазначених питань, в тому числі при надані практичної допомоги суддям, проведенні зборів суддів та нарад слідчих суддів, в тому числі шляхом організації і фактичного проведення круглих столів з їх участю, а також за участую прокурорів та слідчих Київського району м. Одеси.
З урахуванням цього аналізу, узагальнення приведених в ньому даних практики застосування діючого законодавства вважаю за необхідне з метою досягнення єдиних підходів під час його імплементації виконати наступне:
- направити витяг з аналізу до перших керівників органів досудового розслідування Київського РВВС та прокуратури Київського району м. Одеси;
- обговорити висновки цього аналізу на зборах суддів кримінальної колегії районного суду з участю слідчих суддів;
- підготувати та опрацювати відповідні питання у докладі з цього приводу за аналогічною тематикою для обговорення його під час конференції ГО «Асоціація слідчих суддів України» у складі відповідальної за це робочої групи.
Голова Київського районного суду м. Одеси
С.А. Чванкін
Виконавець В.М. Козлов
р.т.718-99-22
_03_03.png)
